Бібліотека майбутнього: 10 трендів розвитку

Розділ: 

Ключові слова та терміни: 

Для багатьох людей поняття бібліотеки вже зараз асоційоване не з установами, що видають книги напрокат, а з онлайновими базами даних, що містять електронні тексти. Цей тренд очевидний і неминучий, а деякі радикально налаштовані “прогресисти” вважають, що місця для “офлайнових” бібліотек в майбутньому і зовсім не залишиться. Більшість експертів, проте, вважає, що традиційні бібліотеки збережуться як клас, хоча і зазнають істотних змін.

    • Інформація в “хмарі тегів”

  • Проекти оцифрування та систематизації бібліотечного контенту швидко розвиваються в усьому світі, незважаючи на помітний опір з боку книговидавців. Темпи цього процесу дозволяють сподіватися, що в осяжному проміжку часу в інтернеті з’являться високоцентралізовані сховища інформації, які містять, наприклад, практично весь світовий бібліотечний фонд.
    Якщо вдасться вирішити проблеми копірайту, то подібною “хмарною” онлайн-бібліотекою можна буде скористатися з будь-якого пристрою, що має доступ в інтернет і екран, придатний для читання.
    “Для мене бібліотека майбутнього – це електронна бібліотека на моєму комунікаторі – з пошуком, каталогом, рубрикатором, – говорить засновник електронної бібліотеки Lib.ru Максим Мошков. – Мабуть, єдина відмінність футуристичної бібліотеки від вже існуючих – там мають бути всі книги, а не жалюгідні відсотки, як зараз “.

  • Всеохоплююча система пошуку

  • Сьогодні, щоб знайти необхідну книгу або статтю в електронному форматі, часто потрібно перерити безліч сайтів (у тому числі сумнівного змісту). І навіть при цьому немає гарантії успіху. Тим часом, можливо , зовсім не обов’язково концентрувати весь світовий книжковий фонд в єдиному цифровому сховищі. Інформація цілком може зберігатися на безлічі бібліотечних серверів, розкиданих по всій земній кулі, але при цьому індексуватися єдиною загальнодоступною пошуковою системою, здатною видати потрібні дані на першій же сторінці. Пошукові системи загального призначення на зразок Google впевнено рухаються в цьому напрямку, хоча і далекі поки що від ідеалу.

  • Автоматизований переклад та інтерпретація

  • Доступ до всіх знань світу – ще не все. Мати доступ до інформації та можливість її споживати – не одне і те ж. Бар’єрами тут можуть стати як незнання мов, так і нерозуміння читачем спеціалізованих текстів, наприклад, насичених професійними термінами.
    Сучасні сервіси онлайн-переказів поки не годяться для художніх творів, та й “технічний” смисловий переклад добре працює не для всіх мовних пар. Втім, прогрес технологій дозволяє сподіватися, що вже в найближчому майбутньому кожен з нас зможе насолоджуватися як віршами на суахілі, так і медичними трактатами давньогрецькою.

  • Мультиформатне медіасередовище

  • Говорячи про бібліотеку, ми традиційно маємо на увазі сховище насамперед текстів. Між тим, в сучасному світі накопичується все більше мультимедійної інформації – зображень, аудіо- і відеозаписів. Логічно припустити, що в бібліотеці майбутнього дані в різних форматах будуть органічно ув’язані.
    Наприклад, користувачеві, що шукає “Код да Вінчі” буде запропонований не тільки текст книги в електронному форматі, а й ілюстрований путівник до неї, однойменний фільм, аудіокнига, форуми фан-клубу читачів і т.д. А якщо якийсь твір ще не було переведено у формат аудіокниги професійними акторами, то автоматизована система (в “хмарі” або на персональному рідері) зробить це, причому не бентежачи монотонністю “машинного озвучування”.

  • Персональний пристрій читання

  • Сьогодні ми читаємо електронні книги на безлічі різних екранів: персонального комп’ютера, рідера, смартфона, планшета. Проте з часом ці пристрої стають все більш схожі між собою. Просунуті спеціалізовані “читалки” вже мало відрізняються від планшетів: той же кольоровий екран з підтримкою відео, потужний процесор, бездротові інтерфейси, можливість установки додаткових програм … Кордон між смартфоном і планшетом для пристроїв з діагоналлю екрана в 5-6 дюймів провести ще важче. А дійсно “персональним” комп’ютером для багатьох людей поступово стає планшет, замінюючи традиційні десктопи і ноутбуки. Ймовірно, в найближчому майбутньому роль книги для більшості людей стане виконувати якийсь універсальний персональний комунікатор, який поєднує також “професії” комп’ютера, телефону, навігатора, електронного гаманця, зв’язки ключів, персонального лікаря і т.п.

  • Бібліотека-музей
  • В епоху гаджетів і електронних носіїв інформації паперові екземпляри книг, ймовірно, залишаться тільки в нечисленних офлайн-бібліотеках. А самі бібліотеки еволюціонують у якусь подобу музеїв, де можна познайомитися з “справжніми паперовими книгами”, доторкнутися до них, відчути особливий “бібліотечний” запах і атмосферу.
    Письменник Павло Крусанов, наприклад, вважає, що традиційний формат збережуть тільки бібліотеки державного значення, де будуть зберігатися рідкісні видання, а книга стане особливо цінним об’єктом, документом епохи.

  • Мультимедійний центр
  • Високотехнологічні засоби візуалізації – наприклад, сферичні проекційні екрани, просунуті системи доповненої реальності, голографічні проектори – поки занадто складні і навряд чи стануть повсякденними предметами побуту в найближчі роки. Але те, що надто дорого для приватного застосування, може виявитися цілком прийнятним для публічних установ, у тому числі бібліотек.
    Витончені технології візуалізації можуть бути корисні для відображення різноманітного мультимедійного контенту – від інтерактивних об’ємних карт Землі або космічного простору до 3D-моделей знаменитих архітектурних споруд.

  • Сховище відчуттів

  • Це, по суті, розвиток ідеї мультимедійної бібліотеки, де інформацію можна сприймати не тільки візуально або на слух, але і за допомогою всіх п’яти органів чуття. Так, наприклад, ресторатори зможуть приходити в таку “супербібліотеку” за ідеями нових страв (щоб продегустувати колекцію еталонних смаків, не буде потрібно довго сидіти з потрібними інгредієнтами), а парфумери – за каталогом запахів.

  • Клуб живого спілкування
  • Подібний формат вже набуває поширення в світі. З місця, куди люди приходили за інформацією, бібліотеки поступово перетворюються на місця “зустрічей за інтересами”. Затишні зали з книжковими стелажами, м’якими кріслами, де можна відпочити від міської суєти, випити кави, поспілкуватися з друзями, і знайти нових знайомих поступово привертають все більше людей, втомлених від знеособленого спілкування в інтернеті.

  • Центр збереження локальної культури

  • В епоху глобалізації питання самобутності та підтримки місцевої культури стають особливо актуальними. Щороку в світі “вмирають” кілька мов і безліч дослідників пропонують свої рішення, як переломити цю сумну статистику. Бібліотеки можуть взяти на себе роль “сховища” національної мови та локальної культури конкретного району, не кажучи вже про освітні функції.

    Бібліотеки майбутнього

    Так, ми звикли до певного образу бібліотеки. Але в нинішній час висуваються нові вимоги до бібліотечних установ. Сподіваюсь, що майбутнє принесе хороші зміни для бібліотек:)

    Бібліотеки в майбутньому

    На мою думку бібліотеки на сьогодні мають високий рірень розвитку, фактично йдуть в ногу з часом. Так як технології не стоять на місці, думаю за декілька років бібліотеки будуть удосконалювати все більше і більше, щоб зацікавити більше читачів.