Міжнародна наукова конференція "Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору"

Розділ: 

Галузь: 

Ключові слова та терміни: 

Всі тези конференції

Мар'їна Олена Юріївна. Адаптація бібліотек до цифрового простору: переосмислення соціальних змін

Секція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
(Тези на офіційному сайті бібліотеки Вернадського)

Cоціально-комунікаційні процеси, які спостерігаються в XXI столітті, багато в чому мають властивості, передбачені дослідниками попереднього століття. Життя підтвердило побоювання науковців, аналітиків, футурологів, що переваги інформаційного суспільства будуть доповнені важкими наслідками, викликаними новим домінуючим технологічним укладом суспільства. Широке впровадження новітніх технологій в усі сфери життєдіяльності людства, вибухові темпи розширення цифрового простору вже нині неминуче змінюють базові характеристики соціоекономічного життя, склад і структуру соціуму.

Світ поступово стає світом цифрових відкритих даних, які підвищують ефективність наукових досліджень, відкривають нові можливості для впровадження інновацій у всі сектори та галузі людської діяльності. Більше того, розширення цифрової комунікаційної інфраструктури, технології великих даних, ресурсні бази даних, пошукові системи, соціальні мережи, веб-сервіси дозволять моделювати економічні і соціальні процеси і безпосередньо впливати на них. Очевидною стає наростаюча актуальність дослідження впливу нового глобального цифрового середовища на розвиток матеріального і духовного життя соціуму та окремого індивідуума. Питання сталого розвитку бібліотек в цифровому медіапросторі залишається в числі перших проблем, які необхідно вирішувати для того, щоб, принаймні, не опинитися в становищі «зворотного розвитку».
Бібліотеки в цифровому просторі вже традиційно потрапляють в залежність від загальних тенденцій розвитку інформаційного мейнстриму. Його перспективи в свою чергу визначають технологічні гіганти-корпорації, розробники програмного забезпечення, великі виробники масової інформації, добре капіталізовані медіа-компанії тощо. Саме вони, керуючись перш за все економічними категоріями, створюють або впливають на розвиток інфраструктури всесвітньої мережі та мережевої комунікації за допомогою масивних інфраструктурних інвестицій та важливих технологічних досягнень. Ці «гравці» визначають обсяг і якість використання глобального контенту, сприяють формуванню смаків інтернет-аудиторії, в залежності від соціальних позицій, громадських чи політичних міркувань, етичних уявлень тощо
Діяльність технологічних гігантів в цифровому медіапросторі змінює традиційну схему комунікації. Вона стає більш складною та розгалудженою, керованою, контрольованою, індивідуалізованою. Це виявляється в тому, що в цифровому просторі інформацію та послуги для широкої аудиторії користувачів надає невелика кількість корпоративних платформ. Найбільш успішними з них є ті, що розширюють свої дані шляхом участі користувацької аудиторії. При цьому кожен з користувачів не завжди є отримувачем інформації, частіше він виконує роль проміжної ланки в процесах подальшого поширення контенту. Більш того, доступ до певної платформі фактично обмінюється на особисті дані про користувача (профіль, анкетні данні тощо). В цьому випадку користувач розглядається як носій соціального графа, який забезпечить подальше поширення повідомлення в геометричній прогресії.
При такій ситуації спостерігається асиметрія комунікації - користувач споживає більше, ніж створює, він не розглядається як кінцевий одержувач інформації, а з 90% користувачів немає зворотного зв'язку, або він не є індивідуалізованим. Тобто медіа компанії «вивчають» свого користувача, «вчать» його, мотивують на просування та споживання необхідної інформації.
На відміну від технологічних гігантів, бібліотеки, виявилися консервативними, більш схильними до збереження традиційних цінностей, ніж до створення нового інформаційного порядку. Побудовані на основі та навколо традиційного циклу інформаційного виробництва, вони не можуть повноцінно перейти у цифрове медіасередовище, навіть під тиском очевидних соціоекономічних змін чи поведінки споживачів. Сучасна медіаситуація привласнює бібліотекам характеристику інерційної адаптації, що з одного боку, пояснюється професійним консерватизмом, з іншого - складністю технологічних і організаційних інновацій.
Невизначеність, відсутність стратегії опанування та просування в цифровому медіапросторі, посилення тенденції конкуренції в боротьбі за споживача нині фактично призводять до втрачання монополії бібліотек на оперування інформацією яка існувала в аналоговому світі.
Адаптація бібліотек до реалій цифрового простору вже нині вимагає їх активної участі в системі інформаційних обмінів – вони покликані організувати обмін інформацією в мережевому гетерогенному середовищі. Ключовим механізмом успішної участі бібліотек у процесах формування та використання цифрового контенту повинно стати управління інформаційними пріоритетами користувачів. Технологія визначення та формування інформаційних пріоритетів нині стає однією з ключових для орієнтації у екзабайтах цифрового контенту. Для формування інформаційного впливу в медіа середовищі знадобиться значно активніша участь бібліотек (організаційні, інтелектуальні, фінансові зусилля) в найбільш масових інтернет-ресурсах: пошукових машинах, соціальних мережах, блогосфері тощо.
Перед бібліотечним співтовариством постає завдання створити нові умови комунікації, які служили б цілям розуміння, орієнтації та розваги окремих користувачів. Бібліотекам, бажаючим вступити в віртуальний цифровий простір, важливо сформувати стратегію розвитку «свого» нового комунікаційного середовища: змінити орієнтацію діяльності в медіа середовищі по створенню контенту на дослідження інформаційних потреб користувачів; позиціювати себе як надійне та безпечне джерело інформації, використовуючи для цього всі продукти та послуги, здатні запропонувати аудиторії більш глибоку і цікаву концепцію самореалізації; створити та постійно підтримувати імідж, що виокреслить бібліотеки споміж інших учасників віртуального простору; запропонувати новий, більш дружній образ бібліотеки, за яким стоять реальні люди; заохочувати внесок користувачів (коментарів, конструктивної критики) в діяльність бібліотечних веб-проектів; застосовувати технології соціального медіа маркетингу, соціальні форми кооперації, обміну та самоорганізації та ін.
Таким чином, адаптація бібліотек до цифрового медіасередовища стає необхідністю та шансом, який потрібно реалізувати системно і в стислі терміни, керуючись при цьому не тільки технологічною та економічною доцільністю, але і соціальною значимістю бібліотечно-інформаційної сфери діяльності в умовах розширення інформаційного простору.